2 січня 2017 року виповнилось б 75 років з дня народження легендарному Євгену Васильовичу Рудакову
РУДАКОВ Євген Васильович – воротар, тренер (зріст 190 см).
Заслужений майстер спорту СРСР (24.01.1973 р – знак №2098), майстер спорту міжнародного класу (16.02.1973 р), один з кращих воротарів радянського футболу кінця 60-х – першої половини 70-х років, через свій зріст серед гравців мав ласкаве прізвисько “Шнур”.
Народився він 2 січня 1942 р. в м.Москві – помер 21 грудня 2011 р. в м.Києві (похований на Байковому цвинтарі).
У футбол почав грати 1957 р. в Москві в юнацькій команді “Торпедо” Москва, 1960 р. грав у дублюючому складі “Торпедо” Москва, з 1961 р. по жовтень 1962 року в “Суднобудівнику” Миколаїв, з жовтня 1962 р. по липень 1977 р. в “Динамо” Київ у вищій лізі чемпіонатів СРСР (перший матч 13.08.1963 р. – товариський з “Стягул Рошу” Бухарест, Румунія).
У вищому ешелоні чемпіонатів СРСР за “Динамо” Київ провів 258 матчів.
Був капітаном “Динамо” Київ 1971 р. (2 матчі).
У європейських кубках зіграв за “Динамо” Київ у 39 матчах: Суперкубок Європи – 2 матчі, Кубок європейських чемпіонів – 23 матчі, Кубок володарів кубків – 9 матчів, Кубок УЄФА – 5 матчів.
Входив до складу збірної СРСР у 1967-76 рр. – 48 офіційних міжнародних матчів і 37 товариських матчів. Учасник Чемпіонату Європи 1972 р. (2 матчі), Олімпійських ігор 1972 р. (6 матчів), відбіркових матчів Чемпіонатів світу 1970 р. (3 матчі) і 1974 р. (3 матчі), Чемпіонатів Європи 1972 р. (7 матчів) і 1976 р. (6 матчів). Входив до складу олімпійської збірної СРСР 1972 р. – 1 офіційний матч.
Досягнення: володар Суперкубка Європи і Кубка володарів кубків 1975 р., другий призер Чемпіонату Європи 1972 р., третій призер Олімпійських ігор 1972 р., чемпіон СРСР 1966, 1967, 1968, 1971, 1974 і 1975 pp., грав у складі “Динамо “Київ – чемпіона СРСР 1977 р. (1 матч з 30), другого призера чемпіонату СРСР 1965 р. (3 матчі з 32), другий призер чемпіонатів СРСР 1969, 1972, 1973 і 1976 (осінь) рр., володар Кубка СРСР 1966 і 1974 рр., грав у складі “Динамо” Київ – володаря Кубка СРСР 1964 року (2 матчі з 6) і фіналіста Кубка СРСР 1973 р. (3 матчі з 9), чемпіон СРСР 1963 р. серед дублюючих складів команд майстрів. Кращий футболіст СРСР 1971 р., кращий воротар СРСР 1969, 1971 і 1972 рр., кращий футболіст УРСР 1971 р. (за референдумом газети “Молодь України”). Входив до символічної збірної Європи 1972 р. (за версією журналу “Фусбалвохе” – НДР), увійшов до символічної збірної України ХХ століття (за референдумом газети “Український футбол” 2000 р.) і до символічної збірної найбільш титулованих гравців України ХХ століття (за рейтингом газети “Футболофіл-ревю” Українського товариства колекціонерів-футболофілов) і названий цією газетою кращим воротарем України ХХ століття. В офіційних списках “33-х кращих” був під №1 1969, 1971 і 1972 рр., під №2 1974 р. і під №3 1973 і 1975 рр. Входив до символічного “Клубу Л.Яшина” (206 матчів без пропущених голів).
З серпня 1977 р. був тренером однієї з дитячих футбольних команд “Динамо” Київ, 1979 р. (по червень) був головним тренером “Спартака” Івано-Франківськ, у 1980-89 рр. був тренером дитячих команд СДЮШОР “Зміна”, у 1989-2000 рр. (з перервою) працював тренером Київського спортивного інтернату, а 1994 р. (по серпень) був головним тренером “Кременя” Кременчук (21 матч). З 2001 р. і до кінця життя працював у футбольної школі “Динамо” Київ ім. В.В.Лобановського.
Грав за збірну ветеранів СРСР, 1989 р. в Аусбурзі (ФРН) зі збірною “зірок” світу (на допомогу постраждалим від землетрусу у Вірменії), грав за збірну ветеранів УРСР 1991 р., брав участь в матчах команди ветеранів “Динамо” Київ.
Серед державних нагород був володарем медалі СРСР “За трудовое отличие” (1972 р.) та ордена України “За заслуги” ІІІ ступеня (2004 р.), а також був нагороджений 1975 р. грамотою Президії Верховної Ради УРСР.
В Україні запроваджено на честь його досягнень сммволічний “Клуб українських воротарів ім. Євгена Рудакова”, а з 2012р. за ініциативою Федерації футболу м. Києва розігрується традиційний дитячий турнір “Кубок пам’яті Є.Рудакова”.
Пам’ять про цього талановитого футболіста й чудову людину не згасне ніколи в серцях уболівальників футболу України та за її межами!
(інформація надана Анатолієм Федоровичем Коломійцем)
