20 березня 2016 року виповнюється 10 років як перестало битися серце відомого нападаючого та тренера київського “Динамо” Анатолія Кириловича Пузача
Пузач Анатолій Кирилович – нападаючий, тренер (зріст 170 см).
Майстер спорту СРСР (1964 р.), заслужений тренер УРСР (1976 р.).
Народився 3 червня 1941 р. в селищі Красний Кут Саратовської області – помер 20 березня 2006 р. в м.Києві.
У футбол почав грати 1957 р. в м.Бердичеві (Житомирська область) в команді заводу “Прогрес”. У 1960-61 рр. грав в “Поліссі” Житомир, в 1962-64 рр. в СКА (Спортивний клуб армії) Львів. У 1965-73 рр. в “Динамо” Київ.
У вищому ешелоні чемпіонатів СРСР за “Динамо” Київ провів 215 матчів, забив 49 голів.
Був кращим бомбардиром “Динамо” Київ у сезоні 1968 року – 11 голів і одним з кращих в сезонах: 1969 р. – 8 голів і 1970 р. – 5 голів.
У європейських кубках за “Динамо” Київ зіграв в 16 матчах, забив 7 голів: Кубок європейських чемпіонів – 13 матчів, 5 голів і Кубок володарів кубків – 3 матчі, 2 голи.
Входив до складу збірної СРСР в 1968-72 рр. – 14 офіційних міжнародних матчів, 2 голи і 12 товариських матчів, 4 голи. Учасник Чемпіонату світу 1970 р. (2 матчі) і відбіркових матчів Чемпіонатів світу 1970 р. (3 матчі) і 1974 р. (2 матчі). 1963 р входив до складу збірної УРСР.
Досягнення: чемпіон СРСР 1966, 1967, 1968 і 1971 рр., другий призер чемпіонатів СРСР 1965, 1969, 1972 і 1973 рр., грав у складі “Динамо” Київ – володаря Кубка СРСР 1966 р. (1 матч з 5) і фіналіста Кубка СРСР 1973 р. (5 матчів з 9). В офіційних списках “33-х кращих” був під №1 в 1972 р., під №2 в 1968 і 1969 рр. і під №3 в 1971 р., в офіційних списках “33-х кращих” УРСР був під №2 в 1962, 1963 і 1965 рр. і під №3 в 1966 р.
З 1974 р. по серпень 1990 р. був тренером “Динамо” Київ, а з вересня 1990 р. по листопад 1992 р. головним тренером “Динамо” Київ, з 1997 р знову тренер “Динамо” Київ. У 1997 р. був одним з тренерів національної збірної України. З 1998 р. по червень 2002 р. начальник команди “Динамо” Київ.
Досягнення: під його керівництвом “Динамо” Київ дограло сезон 1990 р. та стало чемпіоном СРСР (після звыльнення в серпні В.В.Лобановського), стало другим призером чемпіонату України 1992 р., за його участю “Динамо” Київ стало володарем Кубка володарів кубків 1975 і 1986 рр. і Суперкубка Європи 1975 р., чемпіоном СРСР 1974, 1975, 1977, 1980, 1981, 1985 і 1986 рр., другим призером чемпіонатів СРСР 1976 р. (осінь), 1978, 1982, 1988 рр., третім призером 1979 і 1989 рр., володарем Кубка СРСР 1974, 1978, 1982, 1984/85, 1986/87 і 1989/90 рр., чемпіоном України 1992/93, 1997/98, 1998/99, 1999/2000 і 2000/01 рр., другим призером чемпіонату України 2001/02 рр., володарем Кубка України 1997/98, 1998/99 і 1999/2000 рр., фіналістом Кубка України 2001/02 рр.
1975 р. нагороджений грамотою Президії Верховної Ради УРСР.
(інформація надана Анатолієм Коломійцем)











