Те, що можливо футболу в перші місяці після створення 13 травня 1927 року в Києві пролетарського спортивного товариства (ПСТ) “Динамо” й не приділялося належної уваги – очевидно. До занять футболом особовий склад органів та військ ГПУ був залучений давно – існували футбольні команди при різних підрозділах цієї організації. Але питання створення за прикладом вже існуючої в Харкові “інструкторської” показової футбольної команди Губернською Радою товариства “Динамо” в Києві було поставлене напевно все ж не раніше осені 1927 року. Саме така команда повинна була стати на один рівень з кращими командами міста. Організаційні питання створення цієї команди до початку осіннього розіграшу першості міста з футболу вирішити не вдалося. Справа в тому, що кращі футболісти з працівників міліції та окружного ГПУ в той час грали за вдало виступаючу команду “Радторгслужбовців”. Мабуть вони без ентузіазму сприйняли спробу організувати нову команду в розпал сезону – адже в разі, якщо б вони залишили колектив “Радторгслужбовців”, то він був би зруйнований і не спроможний вести належну боротьбу за призові місця на першість міста.

Історія зберегла лише імена чекістів-спортсменів Олександра Яковича Саніна та Миколи Георгійовича Ханнікова, які стояли біля колиски першої команди київського “Динамо”. У багатьох друкованих виданнях створення команди пов’язують з ім’ям ще й Сергія Арсентійовича Бармінського, проте він з’явився в Києві вже наступного року і про його роль читач дізнається далі.

 

Пізнавальна інформація: САНІН (Затурянський) Олександр Якович (25.04.1903 – ?) – капітан держбезпеки. Член ВКП(б) з 1926 р. Народився в м. Одесі в родині торгівця, єврей, освіта – незакінчена середня. У ЧК з 1920 р. В 20-30-ті рр. служив у Київському окружному ГПУ. З 15 вересня 1930 р. начальник розвідуправління Київського оперсектору. З 3 червня 1931 р. начальник Оперативного відділу Київського оперсектору (обласного відділу) ГПУ. З 28 липня 1934 р. начальник Оперативного відділу Управління держбезпеки НКВС Харківської обл. З 20 липня 1936 р. начальник Особового відділу Головного управління держбезпеки НКВС 14-го стрілецького корпусу та заст. начальника Особового відділу Головного управління держбезпеки НКВС Харківського воєнного округу. З 1 квітня 1937 р. заст. начальника 5-го відділу Управління держбезпеки НКВС Харківської обл. Заарештований 4 серпня 1937 р., а вже 9 листопада 1937 р. був засуджений на 8 років позбавлення волі. Звільнений 1945 р. ХАННІКОВ Микола Георгійович (16.12.1896 – 29.04.1949) – генерал-лейтенант. Член ВКП(б) з 1918 р. Народився в Орловскій губернії в родині штукатура, росіянин, освіта – нижня. У ЧК з 1918 р. В 20-30-ті рр. служив у Київському окружному ГПУ. З 10 травня 1934 р. начальник відділу Економічного управління ГПУ УСРР. З 9 вересня 1935 р. начальник Криворізького міськвідділу НКВС. З 11 квітня 1937 р. у розпорядженні НКВС УРСР. З 15 серпня 1937 р. начальник Управління НКВС Зейської обл. С 25 жовтня 1937 р. в НКВС – МГБ СРСР.

 

Перший інструктор динамівців з футболу Бенедіктов виявився організатором, м’яко кажучи, не ідеальним. І хоча працівники підрозділів ГПУ в Києві, звичайно, часом грали у футбол поміж собою, але постанова про організацію команди була підписана лише в листопаді 1927 року (так, в усякому разі, донедавна, було прийнято й в усіх друкованих виданнях і так про це писалося, хоча, на жаль, ніякого документального підтвердження цього в архівах не знайдено – Примітка автора).

Слід зазначити, що в цей час керував “чекістами” Київського округу такий собі Западний (Кессельман) Семен Ізраїлевич (фото наведено нижче), який був настільки в полоні оперативної роботи, що в нього не вистачало ні часу, ні бажання стежити за становленням динамівського колективу. До того ж він був абсолютно байдужим до футболу. Очікувати від нього якихось вказівок щодо організації належної футбольної команди в товаристві, нажаль, не доводилося.

Вже на початку наступного року 29 березня Київське ПСТ “Динамо” звернулося до Окружної ради фізкультури (окрсофіку) з проханням дозволити чотирьом футбольним командам товариства прийняти участь в чемпіонаті Києва одразу по класу “А”, пояснюючи це тим, що в першій та другій командах товариства практично всі гравці минулого року приймали участь в інших командах саме в вищому ешелоні першості Києва. Підписали цього листа особисто голова ПСТ “Динамо” С.І.Западний та відповідальний секретар товариства Дирдак. Ви одразу ж , напевно, звернув увагу, що вже в березні 1928 року в товаристві функціонували аж чотири команди та, якщо перші дві були складені з гравців декількох київських клубів класу “А”, які були “завербовані” саме для показової команди товариства, то третя й четверта, звісно, були командами, в яких грали саме співробітники ГПУ, тобто ті, які й до цього грали за команди підрозділів цього силового управління міста.

 

До того ж цей документ свідчить що показова футбольна команда при Київському ПСТ “Динамо” фактично в березні 1928 року вже існувала в товаристві. Хоча все ж таки можливо її формування ще не було завершене, про що свідчить перша згадка про цю команду в пресі. Газета “Вечерний Киев” за 5 квітня 1928 року писала таке: “Киевское спортивное общество “Динамо” в текущем году организовывает свою футбольную команду. “Динамо” подняло вопрос перед Окрсовиком о включении команды в розыгрыш матчей”. Звичайно, всім зрозуміло, що мова йде вже про початок саме практичної діяльності цієї команди.

Окрсофік на засіданні своєї Секції ігор під головуванням Золотарьова 2 квітня 1928 року розглянув питання участі команд ПСТ “Динамо” в чемпіонаті Києва, але приймати конкретне рішення не спішив, тому спочатку запропонував “Динамо” надіслати списки своїх першої та другої команд. До того ж в протоколі засідання біля слів “лігових матчів” в дужках було чітко вписано – “товариські зустрічі”, тобто там вже планували дозволити “Динамо” грати лише товариські матчі.   

 

Підтвердження викладеного: Рішення Окрсофіку на лист ПСТ “Динамо” ПРОТОКОЛ  ч.1 Засідання секції ігор Київської Округової Ради Фіз- культури 2 квітня 1928 року   Слухали:     Ухвалили:     …                                                                4. Про участь  футбольних команд                                     “Динамо” в розіграші лігових матчів                                               (товариські зустрічі)     …     4. Запропонувати   “Динамо” надіслати                                списки  І та ІІ команд з футболу                     Печатка                   Голова         підпис       Золотарьов                                             Секретар                        Онищенко (оригінал протоколу засідання цієї секції ігор Київської Окружної Ради Фізичної культури знаходиться в архіві Київської області)

 

 

 У березні 1928 року помічником начальника Київського окружного ГПУ був призначений згаданий вище Сергій Арсентійович Бармінський (фото наведене нижче) – людина, яка була закохана у футбол, сама непогано грала в цю гру й, ще працюючи в Одесі, приймала участь у різних футбольних змаганнях. Він мав багато знайомих і друзів у середовищі відомих одеських футболістів і керівників кращих футбольних команд Одеси, допомагаючи їм у вирішенні багатьох питань щодо організації змагань

 

Пізнавальна інформація: БАРМІНСЬКИЙ Сергій Арсентійович (1900 – 10.02.1938) – старший майор держбезпеки. Член ВКП(б) з 1919 р. Народився в Нижегородській губернії в сім’ї священика, росіянин, освіта – середня. У ЧК з 1919 р. З серпня 1925 р. пом. начальника Одеського оргвідділу ГПУ. З лютого 1926 р. пом. начальника Контррозвідувального відділу (КРО) ГПУ УСРР. З вересня 1926 р. пом. начальника КРО ОГПУ СРСР. З березня 1928 р. пом. начальника Київського окрвідділу ГПУ. Від травня 1930 р. начальник КРО повноправного представника ОГПУ по Далеко-Східному краю. З вересня 1930 р. заст. начальника Особливого відділу Особливої ​​Червонопрапорної Далеко-Східної армії. З 7 лютого 1937 р. начальник 5-го відділу Управління держбезпеки НКВД Далеко-Східного краю та Особливого відділу Головного управління держбезпеки Особливої ​​Червонопрапорної Далеко-Східної армії. Заарештований 9 серпня 1937 р. Розстріляний як “ворог народу”.

  

Команда формувалася в квітні-червні 1928 року. Ядро її складали гравці “Радторгслужбовців” і кращі гравці київського гарнізону. Ось їх прізвища (фото быльшосты з них наведены нижче): воротарі – Офсій Дібнер, Антон Ідзковскій; захисники – Сергій Іванов, Петро Дишкант, Станко; півзахисники – Микола Мурашов, Євген Пірокеті, Васильчиков (можливо справжнє прізвище цього гравця – Васюченко); нападаючі – Сильвестров, Офсій Гальбурт (в деяких виданнях вказане прізвище – Гальперт), Іван Терентьєв, Віктор Трофимов, Федір Філін (в деяких виданнях вказана перша буква імені цього гравця – “І”), Соломон Кауфман (за деякими джерелами цього гравця іменували й Петром, а прізвище його вживали як Койфман, Куфман тощо, але потрібно знати, що все це один і той же гравець  – Примітка автора). З кращих команд міста прийшли: з “Райкомвода” – брати Мойсей та І.Рейнгольди, Михайло Бочков; з “Желдора” – Василь Бойко та Сергій Бардадим (обидва – гравці збірної Києва). Кадрових чекістів у команді були лише п’ятеро – М.Мурашов, І.Терентьєв, Є.Пірокеті, В.Трофимов і С.Кауфман.

Звичайно, до складу команди входили й інші спортсмени – співробітники ГПУ та міліції, але вони грали не часто, і в показовій (першій) команді скласти конкуренцію футболістам-професіоналам (за мірками того часу), які тренувалися двічі на тиждень і мали досвід виступів на першість міста, не могли.

Зібрати команду (тренерів тоді ще не було) було запропоновано капітану “Радторгслужбовців”, гравцю збірної Києва, неодноразовому чемпіону міста 26-річному Михайлові Давидовичу Товаровському (наведене нижче фото нажаль вже 50-х років). Саме він був першим, хто зайнявся тренерською і селекційною роботою на самому ранньому етапі.

Запрошені в команду “професіонали” продовжували грати ще й в своїх командах, так як “Динамо” так і не було включено в розіграш першості міста. Ось, наприклад, у міжміських матчах у складі збірної профспілок Києва брав участь Бардадим у матчах: 15 травня в Києві проти збірної профспілок Харкова та 14.липня в Одесі проти “Местрана”. У матчах зі збірною Миколаєва 16 червня грали за другу збірну Рейнгольд і Бойко, а 17 червня – Ідзковський і Бардадим за першу збірну Києва.

Цікава перша відома фотографія київського “Динамо” того часу, на якій в динамівських футболках можна побачити 11 гравців (зліва направо): перший ряд – Сергій Іванов, Антон Ідзковський, Петро Дишкант; другий ряд – Микола Мурашов, Сергій Бардадим, Євген Пірокеті; стоять – Мойсей Рейнгольд, Віктор Трофимов, Соломон Кауфман, Іван Терентьєв і Василь Бойко. Ця фотографія збереглася в сімейному архіві М.Мурашова. Він був першим капітаном динамівців і, мабуть, тому вона виявилася саме у нього. Зверніть увагу, що на цьому фото на футболках гравців вже була друга офіційна емблема “Динамо” (прописна буква “Д” у ромбі)

Дуже цікава подальша доля цієї фотографії, а також її поява в друкованих виданнях. Відомому в 60-ті роки фотокореспонденту “Спортивної газети” Н.Барінгольцу вдалося знайти це фото в сімейному архіві Мурашова, але відразу опублікувати його в повному вигляді в ті роки компетентні органи не дозволили. І довелося фотографу піти на підробку документа. Він “видалив” з фотографії всіх, хто не був у динамівській формі.

Було завдано непоправної шкоди історії київського “Динамо”, так як в той час ще були живі люди, які могли впізнати на фото декого у військовій формі і в цивільному. Цим цивільним, мабуть, була не байдужа доля команди, і, можливо, серед “вирізаних” були й особи, які грали в команді.

Мабуть, небажаним до опублікування на цьому фото був і Соломон Кауфман, але вирізати його не стали (все ж дуже колоритна фігура), а просто вказали, що “особу середнього в третьому ряду встановити не вдалося”. Однак і на цьому не заспокоїлися. Порожнє місце між Терентьєвим і Бойко впадало в очі і “техніки” посунули Бойко ближче. Отриманий “шедевр фотомистецтва” був відразу опублікований в “Спортивній газеті” за 12 січня 1967 року.

В такому “відретушованому” вигляді фото було опубліковано в журналі “Старт” №11 (листопад) 1967 року та в широко відомій книзі М.М.Балакіна і М.І.Михайлова “Футбол України”, що побачила світ у київському видавництві “Здоров’я” 1968 року, а потім практично у всіх спортивних періодичних виданнях того часу. Далі воно перекочувало до усіх книжок про “Динамо” Київ.

І тільки 1992 року, коли газета “Киевские новости” почала друкувати цикл статей під назвою “Динамо”, которое вы не знаете”, з готової до видання, але так тоді й не виданої, книги Г.Є.Кузьміна “Все тайны, кроме одной”, в №34 цієї газети з’явилася ілюстрація з оригіналу цієї першої відомої фотографії команди.

 

                                                                                           Анатолій Коломієць