6 жовтня 1975 року динаміці перемігши у матч-відповіді мюнхенську «Баварію» стали володарями Суперкубку УЄФА!
«Динамо» (Київ, СРСР) – «Баварія» (Мюнхен, ФРН) – 2:0 (Київ, Центральний стадіон, 100,000 глядачів, голи – Блохін (40, 53).
«Динамо»: Рудаков, Коньков, Зуєв, Фоменко, Решко, Трошкін, Мунтян, Онищенко, Буряк, Веремеєв, Блохін. Тренер – Валерій Лобановський.
«Баварія»: Майєр, Хорсман, Дюрнбергер (Хансен, 70), Шварценбек, Беккенбауер, Рот, Вундер, Шустер (Торстенссон, 78), Вайс, Румменіге, Каппельман. Тренер – Деттмар Крамер.
О.Базилевич: «Матч був гармонійний за організацією гри. Мені важко оцінювати дії наших гравців, а от баварці протягом двох таймів демонстрували високу мобільність, взаєморозуміння. Нам дуже приємно, що тренер «Байєрна» дуже високо оцінив гру Блохіна, але яким би не був талановитим футболіст, він все ж мало чого досягне, якщо не буде добре грати вся команда».
Д.Крамер: «Гра була гострішею, ніж у Мюнхені, й більш видовищною. Ми зіграли сильніше, ніж у першому матчі, але й «Динамо» виглядало значно сильніше, ніж у Мюнхені. Господарі показали гру екстра-класу. Звичайно, головною дійовою особою був Блохін, я в захваті від цього гравця, й мій захват анітрохи не зменшився би, якби він не забив два м’ячі у ворота моєї команди. Якщо говорити про гру «Динамо» загалом, то команда, й це необхідно відзначити, зіграла чудово не лише в атаці, а й в обороні, продемонструвавши сувору ігрову дисципліну. Звичайно, можна вважати головною та найбільш грізною зброєю «Динамо» колективізм у поєднанні з ретельним підбором яскравих футбольних індивідуальностей».