29 травня 2015 року виповнюється 30 років з дня смерті відомого надаючого київського “Динамо” перших післявоєнних років, тренера київських заводських команд і судді всесоюзної категорії Георгія Олексійовича Пономарьова
ПОНОМАРЬОВ Георгій Олексійович – правий крайній нападаючий, тренер і арбітр (родичі і гравці команди його називали Юрою).
Суддя всесоюзної категорії (14.01.1971 р).
Народився 1 вересня 1922 р. у м. Воронежі – помер 29 травня 1985 р. в м. Києві.
У футбол почав грати 1938 р у Воронежі в клубних командах “Динамо” Воронеж. Після війни з квітня 1946 р. до жовтня 1951 р. грав у “Динамо” Київ. З грудня 1951 р. по листопад 1954 р. – у ОБО (Окружний Будинок офіцерів) Київ, у 1955-59 рр. – у “Машинобудівнику” Київ, а 1960 р. – в “Авангарді” Крюків (нині – в межах Кременчука).
У вищому ешелоні чемпіонатів СРСР за “Динамо” Київ провів 132 матчі, забив 20 голів (з них 1 матч з неврахованих).
Досягнення: володар Кубка УРСР 1946, 1947, 1948 і 1955 рр.
1960 р був граючим тренером в “Авангарді” Крюків, потім в 1961-64 рр. був граючим тренером команди Київського комбінату хімволокна, а в 1964-82 рр. тренер всіх клубних команд Київського заводу верстатів-автоматів ім. Горького.
З 1961 р притягувався до суддівства багатьох змагань з футболу, включаючи матчі вищого ешелону чемпіонатів СРСР, де був суддею на лінії.
Входив до складу збірної ветеранів Києва в 1957-58 рр. (1957 р. – перше місце в турнірі українських збірних в Києві і друге місце в турнірі ветеранів у Москві).
Учасник Великої Вітчизняної війни, нагороджений медаллю “За перемогу над Німеччиною”.
(інформація надана Анатолієм Федоровичем Коломійцем)
- Гравець “Динамо” Київ
- Арбітр матчів першості СРСР
- Похований на Байковому кладовищі










