6 лютого 2015 року виповнюється 60 років майстру спорту СРСР, відомому українському футболісту – гравцю київського “Динамо” та збірної СРСР, колишньому тренеру команди ЦСКА Київ та Студентської збірної України Володимиру Лозинському

ЛОЗИНСЬКИЙ Володимир Федорович – правий півзахисник, захисник, тренер (зріст 180 см), серед уболівальників мав жартівливе прізвисько “Лоза”.

Майстер спорту міжнародного класу СРСР (1984 р.), майстер спорту СРСР (1976 р.).

Народився 6 січня 1955 р. у м.Сопичі Брянської області (РРФСР).

У футбол почав грати 1964 р. у футбольній школі “Динамо” Київ (перший тренер О.В.Леонідов). У 1973-84 рр. грав у “Динамо” Київ (в основному складі команди з 1976 р. – 9 сезонів). 1984 р. перейшов до “Ниві” Тернопіль, а у 1985-86 рр. грав у “Металісті” Харків. 1987 р. трохи пограв у СКА Київ, а потім у “Кривбасі” Кривий Ріг, у 1988-90 рр. в “Кремені” Кременчук.

У вищому ешелоні чемпіонатів СРСР у 1975-86 рр. провів всього 277 матчів, забив 10 голів: за “Динамо” Київ у 1975-84 рр. – 225 матчів, 9 голів і за “Металіст” Харків  у 1985-86 рр. – 52 матчі, 1 гол.

У європейських кубках за “Динамо” Київ зіграв в 25 матчах: Кубок європейських чемпіонів – 14 матчів, і Кубок УЄФА – 11 матчів.

Входив до складу збірної СРСР в 1979-83 рр. – 4 офіційних міжнародних матчі і 2 товариських матчі. Учасник відбіркових матчів Чемпіонату світу 1982 р. (2 матчі), Чемпіонату Європи 1984 р. (1 матч). Входив до складу збірної УРСР на Спартакіаді народів СРСР 1979 р.

Неодноразово приймав участь у матчах команди ветеранів київського “Динамо”.

Досягнення: чемпіон СРСР 1977, 1980 і 1981 рр., другий призер чемпіонатів СРСР 1978 і 1982 рр., третій призер 1979 р., володар Кубка СРСР 1978 і 1982 рр., володар Кубка сезону 1977 і 1980 рр., третій призер Спартакіади народів СРСР 1979 р., чемпіон СРСР 1974 р. серед дублюючих складів команд майстрів. Володар призу “Незамінний” 1980 р. – футболістові, що відіграв більше всіх матчів без замін (затверджений газетою “Прапор комунізму”). В офіційних списках “33-х найкращих” був під №1 у 1979 р, під №2 у 1980 і 1982 рр. і під №3 у 1981 р.

2 вересня 1981 р. у матчі “Динамо” Київ – “Таврія” Сімферополь забив 25000-ий гол чемпіонатів СРСР.

З липня 1991 по 1994 рр. був головним тренером “Кременя” Кременчук, потім “Будівельника” Бровари, з листопада 1994 по липень 1997 рр. – ЦСК ЗСУ (Центральний спортивний клуб Збройних Сил України) Київ (з 1995 р. – ЦСКА Київ), у 1994-95 рр. головний тренер збірної Збройних Сил України, 1995 р. головний тренер студентської збірної України на Універсіаді в Японії (6 матчів), а з липня 1997 по грудень 2003 рр. тренер ЦСКА Київ і головний тренер ЦСКА-2 Київ, з сезону 2001/02 рр. і до 2004 р. головний тренер ЦСКА (ЦСКА-2). У першій половині 2004 р. головний тренер “Ворскли-Нафтогаз” Полтава. У 2005-06 рр. був спортивним директором “Освіти” Київ. З квітня 2006 р. тренер-селекціонер київського “Динамо”. У 2007 і 2009 рр. тренер студентських збірних України на Всесвітніх Універсіадах в Таїланді та Сербії.

Досягнення: під його керівництвом студентська збірна України стала чемпіоном Всесвітньої Універсіади в 2007 і 2009 рр.

(інформація надана Анатолієм Федоровичем Коломійцем)