24 січня 2015 року виповнюється 20 років з дня, коли не стало видатного українського футболіста-воротаря та тренера, заслуженого майстра спорту СРСР, заслуженого тренера УРСР – Антона Ідзковського

 

Ідзковський Антон Леонардович – воротар, тренер (зріст 174 см), в перші роки його виступів у друкованих виданнях частенько зміняли це прізвище на Іцковський. Він мав і жартівливе прізвисько серед гравців команди – “Прокурор”.

Заслужений майстер спорту СРСР (10.10.1945 р – знак № 404), заслужений тренер УРСР (1961). Один з кращих воротарів СРСР в 30-ті роки.

Народився 16 (29) грудня 1907 р. в м. Києві – помер 24 січня 1995 р. в м. Києві.

У футбол почав грати в 1920 р. в Києві в шкільній команді, потім, будучи студентом технікуму фізкультури і, додатково працюючи прикажчиком спортивного магазину на Хрещатику, грав у клубних командах “Радторгслужбовців” центральним нападаючим. У першій команді “Радторгслужбовців” грав у 1926-27 рр., перший рік – в нападі, а другий – у воротах. У 1928-41 рр. грав у “Динамо” Київ. У роки війни грав за “Динамо” Казань (1942-43 рр.), а в 1944-45 рр. знову за “Динамо” Київ.

У вищому ешелоні чемпіонатів СРСР за “Динамо” Київ провів 76 матчів (з них 4 матчі з неврахованих).

Входив до складу збірної м. Києва в 1928-39 рр. (у чемпіонаті СРСР 1935 р. зіграв у 5 матчах), збірної УРСР у 1930-39 рр. і збірної Всесоюзного ПСТ “Динамо” 1933 р. Учасник переможного матчу збірної УРСР зі збірною клубів Туреччини 1934 р. і тріумфальної поїздки збірної УРСР до Франції в 1935 р. (переможний матч з “Ред Стар” Париж), переможного матчу “Динамо “Київ зі збірною клубів Туреччини 1936 р.

Входив до складу збірної СРСР в 1932-34 рр., зіграв в 1 неофіційному міжнародному матчі зі збірною клубів Туреччини та у 6 товариських матчах.

Досягнення: грав у складі “Динамо” Київ – другого призера чемпіонату СРСР 1936 р. – весна (2 матчі з 6), третій призер чемпіонату СРСР 1937 р., чемпіон УРСР 1931 р., тричі був володарем Кубка УРСР у 1937, 1938 і 1944 рр., другий призер чемпіонату ПСТ “Динамо” 1933 р., в офіційному списку “33-х найкращих” був під №2 1933 р., в неофіційних, складених вже 1988 р., був під №1 за 1934 р. та №3 за 1929, 1930, 1932 рр.

Тренував команду майстрів “Динамо” Київ у 1945-46, 1952-55 рр., клубні команди “Динамо” Київ у 1947-51 рр. Був тренером Республіканської футбольної школи молоді (ФШМ) Києва в 1956-60 рр. У 1960-75 рр. – Державний тренер Федерації футболу УРСР. У 1961, 1963-64 рр. входив до Ради тренерів збірних команд СРСР при Федерації футболу СРСР. 1961 р. був головним тренером Федерації футболу УРСР. У 1960 р. був ініціатором формування збірної УРСР з кращих гравців українських команд класу “Б” і тренером цієї збірної УРСР, 1963 р – тренер збірних команд УРСР.

Досягнення: за його участю “Динамо” Київ стало другим призером чемпіонату СРСР 1952 р. і володарем Кубка СРСР 1954 р., юнацька команда “Динамо” Київ стала переможцем Всесоюзних юнацьких змагань 1960 р.

Входив до складу збірної ветеранів Києва в 1957-58 рр.

1962 р. був головою Методичної ради Федерації футболу УРСР, а 1963 р. (з червня) – Головою Федерації футболу УРСР.

В останні роки Федерацією футболу м. Києва проводяться змагання на Кубок пам’яті А.Л.Ідзковського серед юних футболістів Києва.

Нижче наведені фотопортрети А.Ідзковського в різні роки його футбольної кар’єри

інформація надана Анатолієм Федоровичем Коломійцем