14 січня 2015 року виповнюється 90 років з дня народження видатного радянського футболіста та тренера, майстра спорту СРСР, заслуженого тренера УРСР В’ячеслава Соловйова, з ім’ям якого пов’язане перше чемпіонське досягнення київського “Динамо” на всесоюзній арені 1961 року

 

СОЛОВЙОВ В’ячеслав Дмитрович – напівсередній нападаючий, півзахисник, тренер. Майстер спорту СРСР, заслужений тренер УРСР (1961 р.), заслужений тренер Грузинської РСР (1968 р.), заслужений тренер Узбецької РСР (1972 р.), заслужений тренер Російської РФСР (1981 р.), один з провідних фахівців футболу в СРСР у 60-80-ті роки, один з найавторитетніших керівників радянського футболу у другій половині 70-х років. Народився 14 січня 1925 р. на залізничній станції Вєшняки Московського повіту Московської губернії – помер 7 вересня 1996 р. в м. Москві. У футбол почав грати 1938 р. в Москві в юнацькій команді “Локомотив”, потім грав 1943 р. в команді СКІФ (Спортивний клуб інституту фізкультури) Москва – за військовий факультет ГЦОЛИФКу (Державного Центрального інституту фізичної культури), а 1944 р. в “Локомотиві” Москва. З 1945 р. по серпень 1952 р. грав у ЦДКА Москва (Центральний Будинок Червоної Армії, з 1951 р. – ЦДСА – Центральний Будинок Радянської Армії), 1952 р. (з вересня) в команді м. Калініна (нині – Твер), 1953 р. (по травень) в МВО (Московський військовий округ) Москва. З червня 1953 р. по червень 1954 р. грав у “Торпедо” Москва. У вищому ешелоні чемпіонатів СРСР провів усього 142 матчі, забив 39 голів: за ЦДСА (ЦДКА, МВО) Москва – 125 матчів, 38 голів (+ 2 матчі з неврахованих); за “Торпедо” Москва – 16 матчів, 1 гол і за команду м. Калініна – 1 матч (+ 5 неврахований матчів за МВО Москва). Учасник поїздки ЦДКА до Чехословаччини 1947 р., учасник матчів ЦДКА з “Партизаном” Белград (Югославія) 1946 р., зі збірною Софії (Болгарія), збірними Румунії, Фінляндії та Чехословаччини 1952 р. Досягнення: чемпіон СРСР 1946, 1947, 1948, 1950 і 1951 рр., грав у складі ЦДКА Москва – другого призера чемпіонату СРСР 1949 р. (14 матчів з 34) і “Торпедо” Москва – третього призера чемпіонату СРСР 1953 р. (5 матчів з 20), володар Кубка СРСР 1948 і 1951 рр., переможець турніру команд майстрів класу “А” 1952 р. на приз Спорткомітету СРСР. В офіційному списку “33-х найкращих” був під №1 1948 р. і в неофіційних, складених вже 1988 р., був під №2 1949 р. і під №3 1951 р.

З вересня 1954 по 1957 рр. був головним тренером команди “Крила Рад” Куйбишев (нині – Самара, Росія). 1958 р. державний тренер Управління футболу Спорткомітету СРСР, 1959 р. (по травень) тренер-консультант клубних команд в Китайській Народній Республіці. З липня 1959 по 1962 рр. головний тренер і начальник команди “Динамо” Київ. З 1963 р. по червень 1964 р. головний тренер і начальник команди ЦСКА (Центральний спортивний клуб армії) Москва. З вересня 1962 р. по червень 1964 р. одночасно був головним тренером олімпійської збірної СРСР. 1963 р. входив до Ради тренерів при Федерації футболу СРСР, 1965 р. (з травня) начальник команди “Динамо” Москва, а з червня 1965 р. по 1966 р. її головний тренер і начальник команди. У 1967-68 рр. головний тренер і начальник команди “Динамо” Тбілісі, з 1969 р. по червень 1971 р. начальник команди “Динамо” Ленінград, з 1972 р. по липень 1975 р. головний тренер “Пахтакора” Ташкент. У 1976-80 рр. заступник начальника Управління футболу Спорткомітету СРСР. З листопада 1980 р. по липень 1983 р. знову головний тренер “Динамо” Москва (1981 р. ще й начальник команди), з серпня 1983 р. по 1984 р. знову державний тренер Управління футболу Спорткомітету СРСР. 1985 р (з травня) головний тренер “Нефтчі” Баку, з вересня 1985 р. по 1986 р. працював директором ЭШВСМ (Експериментальної школи вищої спортивної майстерності) Москва. З 1987 р по серпень 1988 р. був головним тренером “Таврії” Сімферополь. З серпня 1989 р. по 1990 р. тренер-консультант “Паміру” Душанбе, в 1991-92 рр. – головний тренер команди “Алга” Фрунзе, з жовтня 1992 р. по червень 1993 р. –  головний тренер ЦСКА Ташкент.

Досягнення: під його керівництвом “Динамо” Київ в 1961 р. стало чемпіоном СРСР (вперше) і другим призером чемпіонату СРСР 1960 р., а “Динамо” Тбілісі було третім призером чемпіонату СРСР 1967 р., “Крила Рад” Куйбишев виграли 1956 р. зональний турнір у класі “Б” і вийшли до класу “А”, “Пахтакор” Ташкент 1972 р. став переможцем турніру в першому ешелоні і вийшов до вищого ешелону, “Таврія” Сімферополь 1987 р. стала чемпіоном УРСР – виграла зональний турнір у другому ешелоні і вийшла до першого, за його участі ЦСКА Москва 1964 р. стало третім призером чемпіонату СРСР.

Закінчив Державний Центральний інститут фізичної культури (ГЦОЛИФК) і школу тренерів при цьому інституті (1954 р.).

Багато років виступав у періодичних друкованих виданнях з оглядами і проблемними статтями про шляхи розвитку футболу.

Учасник Великої Вітчизняної війни.

Нагороджений орденом СРСР “Знак Почета” (1957 р.).

На фото старший тренер київського “Динамо” В.Соловйов в одному з секторів стадіону серед глядачів разом з своїми тренерами-помічниками та гравцями команди (це фото досить рідкісне, в усякому разі на сторінках друкованої продукції воно майже не з’являлося)

(інформація надана Анатолієм Коломійцем)