3 жовтня 2016 року виповнюється 80 років з дня народження легендарному київському футболісту  Віктору Ізраїлевичу Канєвському

 

Шановний Вікторе Ізраїлевичу!

Прийміть від Федерації футболу м. Києва

найщиріші вітання з Днем народження!

Від усього серця бажаємо Вам міцного здоров’я,

невичерпної енергії та ще багатьох плодотворних

років на ниві футболу, сімейного щастя Вам,

злагоди та благополуччя!

Нехай здійсняться всі Ваші заповітні мрії,

а будь-які повороти долі завжди відкривають

тільки нові горизонти майбутніх перспектив!

Щастя Вам, радості, добра і благополуччя!

 

КАНЄВСЬКИЙ Віктор Ізраїлевич – центральний нападаючий, тренер (зріст 176 см). У більшості друкованих видань по-батькові вказано – Ілліч, іноді – Ісакович, хоча з народження мав по-батькові – Ізраїлевич. Мав жартівливе прізвисько серед уболівальників – “Канєва” .

Майстер спорту СРСР, заслужений тренер Узбецької РСР (1972 р.), лідер атак “Динамо” Київ наприкінці 50-х – першій половині 60-х років.

Народився 3 жовтня 1936 р. в м. Києві.

У футбол почав грати 1951 р. в Києві в дитячій спортивній школі №1 київського міськВНО, потім у клубних командах “Машинобудівника” (з-д “Арсенал”) Київ у 1952-53 рр. З 1954 р. по березень 1965 р. грав у “Динамо” Київ. З липня 1965 р. по травень 1966 р. грав у “Чорноморці” Одеса.

У вищому ешелоні чемпіонатів СРСР провів загалом 218 матчів, забив 86 голів: за “Динамо” Київ – 196 матчів, 80 голів і за “Чорноморець” Одеса – 23 матчі, 6 голів.

Був капітаном “Динамо” Київ у 1961-64 рр. Був кращим бомбардиром “Динамо” Київ у сезонах: 1961 р. – 18 голів, 1964 р. – 15 голів і одним з кращих 1963 р. – 14 голів.

Входив до складу збірної СРСР у 1958-62 рр. – 5 офіційних міжнародних матчів і 6 товариських матчів, 2 голи. Учасник Чемпіонату світу 1962 р. (2 матчі). Входив до складу юнацької збірної СРСР і 1958 р. до складу молодіжної збірної СРСР. 1963 р. входив до складу олімпійської збірної СРСР. Входив до складу юнацької збірної Києва 1953 р.

Досягнення: чемпіон СРСР 1961 р., другий призер чемпіонату СРСР 1960 р., володар Кубка СРСР 1964 р., чемпіон УРСР серед юнаків 1953 р., в офіційних списках “33-х кращих в СРСР” був під №1 1958 р. і за №3 1961 і 1962 рр. В офіційних списках “33-х кращих” УРСР був під №1 1961 р.

1965 р. (з квітня по травень) був головним тренером “Металурга” Запоріжжя, а з липня 1966 р. по серпень 1971 р. – “Авангарду” (з 1967 р. – “Металіста”) Харків, 1972 р. (по травень) – “Буковини” Чернівці, з липня 1972 р. по жовтень 1973 р. – “Пахтакора” Ташкент, а з жовтня 1973 р. по серпень 1977 р. – “Дніпра” Дніпропетровськ. 1978 р. був тренером юнацької збірної УРСР. З 1983 р. по серпень 1986 р. головний тренер “Динамо” Ірпінь, 1987 р. – “Таврії” Сімферополь. У 1999-2000 рр. тренер-консультант “Віт-Джорджія” Тбілісі (Грузія).

Досягнення: під його керівництвом збірна УРСР стала переможцем турніру “Переправа” 1978 р., а “Дніпро” Дніпропетровськ півфіналістом Кубка СРСР 1976 р., за його участі “Таврія” Сімферополь стала чемпіоном УРСР 1987 р.

Закінчив школу тренерів Київського державного інституту фізичної культури

У листопаді 1988 р. емігрував до США, живе в Нью-Йорку (США). Співвласник і головний тренер футбольної школи. Заслужений майстер спорту СРСР (30.05.1975 р. – знак №2258), майстер спорту міжнародного класу (16.02.1973 р. і вдруге 30.04.75 р.), один з кращих півзахисників СРСР за всі роки, провідний гравець “Динамо” Київ кінця 60-х – першої половини 70-х років.

                                       (інформація надана Анатолієм Федоровичем Коломійцем)