На черзі 1935 рік.

У 1935 році було прийнято рішення про створення першого профспілкового Всесоюзного фізкультурно-спортивного товариства «Спартак». І вже у вересні збірна українського «Спартака» провела один з перших своїх матчів зі збірною профспілок Києва. Успіх спартаківського руху повів за собою і інші організації. І в тому ж році було створено всесоюзне товариство «Локомотив».

У 1935 році збірні команди міст стали все частіше зустрічатися між собою, але не для одиночних товариських матчів, а для проведення дружніх турнірів та у рамках чемпіонату СРСР. Так в червні в Києві пройшов «матч 4 міст», в якому крім господарів брали участь також збірні Москви, Ленінграда і Харкова. В рамках підготовки до цього турніру вже 1 березня команда, складена з 18 футболістів, вирушила на збір до Одеси. Кияни здобули кілька перемог в товариських матчах і повернулися додому. Вже у Києві була здобута перемога над сильною в той час збірної Костянтинівки – 5:2. А в червні з візитом у відповідь до столиці України прибула збірна Одеси. У першій зустрічі перемогли господарі – 2:0, а в другій сильнішими виявилися гості – 1:2.

На початку сезону відбулися серйозні кадрові зміни в складі київського «Динамо». У команді з’явилися Іван Кузьменко з Дніпропетровська, Костянтин Фомін з Харкова, Олексій Клименко з Горлівки і Георгій Тимофєєв зі столичного «Желдора». У травні команда отримала тренера. Ним став Михайло Давидович Товаровський. І вже свій перший матч під керівництвом нового наставника кияни виграли з рахунком 4: 0 у збірної Татарської АРСР. У червні повернувся з Москви Павло Комаров, який став одним з лідерів киян. В кінці року столична команда брала участь в першості УРСР серед команд ДСТ «Динамо». У турнірі п’яти команд столичний колектив став переможцем.

Цього року чемпіонат країни серед збірних команд міст проходив в двох групах. У першій, найсильнішою, команди були розбиті за географічною ознакою. У групі РРФСР виступали команди Москви і Ленінграда, в парі УРСР – Києва і Харкова, а в дуеті Закавказзя – Тіфліс і Баку. Збірна Києва у п’яти матчах здобула 2 перемоги, 1 раз зіграла внічию і двічі програла. Лише за додатковими показниками (при однаковій кількості очок і різниці забитих і пропущених м’ячів з харків’янами, кияни забили менше м’ячів) збірна Києва посіла 4 місце.

А ось у чемпіонаті УРСР збірна Києва стала другою, пропустивши вперед команду Дніпропетровська.

У 1935 році був представлений проект реконструкції Червоного стадіону. На його основі було заплановано збудувати новий республіканський стадіон площею 80 гектарів.

1 травня на території інституту харчової промисловості імені Мікояна був споруджений перший вузівський стадіон в Україні з футбольним полем і трибунами на 800 місць. Відбулися зміни і на стадіоні «Динамо». Тут побудували тренувальне поле з трибунами на 1200 місць, а також двоповерхову будівлю готелю для приїжджих команд.

Знову київські футболісти запрошувалися до складу збірної СРСР. 9 матчів за головну команду країни провів Шиловський та забив 3 м’ячі, в 5 брав участь Фомін і в 4 – Щегоцький.

7 киян виступали в цьому році за збірну УРСР. У Франції та Бельгії збірна України здобула 7 перемог в 7 матчах в рамках фестивалю робочого спорту. А 29 серпня українці зустрілися з професійним клубом «Ред-стар Олімпік» з Парижа. Перемога була за нашими футболістами – 6:1. 10 вересня збірна УРСР в Києві зустрічалася зі збірною Праги. Гості виявилися сильнішими – 0:1.

Чемпіонат Києва 1935 року проходив в двох групах. У загальному клубному заліку чемпіонами стали футболісти «Желдора».

За матеріалами книги Анатолія Коломійця “Киевский футбол на рубежах времен. Люди, события, факты”).